четвер, 13 березня 2014 р.

Цікаві факти про книги

Історія виникнення книги бере свій початок з тих часів, коли створивши писемність, людство починає шукати способи матеріалізувати свої думки, передати наступним поколінням накопичені століттями знання та досвід.
До винайдення Йоганом Гутенбергом (1400-1468) книгодрукування, книжки були рукописні, наприклад книга-сувій із текстом "Іліади” Гомера довжиною близько… 150 метрів. 
У бібліотеці індійського міста Адьяр зберігаються сотні книжок, що писалися на аркушах, виготовлених з пальмового листя. Сторінки таких книжок прикрашали золотом, дорогоцінним камінням.
Серед старовинних монгольських і тібетських книг є справжні манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів, перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку та сап’яну різнокольоровими нитками… без жодного вузлика.
Ще одна унікальна книжка, сторінки якої зроблені із срібла, а букви "написані” золотом. На виготовлення такого ювелірного шедевру було витрачено більш ніж 50 кілограмів золота та близько 600 кілограмів срібла.
В наші часи з’явилася "металева книга”. Виготовив її коваль Костов з болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені із… заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри.
Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним з найтовщих романів, напевно, слід вважати "Кларису” – роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття.
Але пальма першості у створенні подібного роману належить японському письменникові XIX століття. Автор працював над ним 40 років. Роман складається із 100 томів по тисячі сторінок у кожному, вага одного примірника 60 кілограмів. У романі налічується майже 32 мільйони слів.
Не менш цікаве і "Диявольське Євангеліє”, яке зберігається у королівській бібліотеці в Стокгольмі. Його обкладинка зроблена з дубових дощок товщиною 4 сантиметри, а прикрашають книгу масивні защіпки з кованого заліза. На виготовлення пергаментних сторінок пішло понад 100 козячих шкір.
З виданням "Історії Південної півкулі”, що було видруковано у США, можливо знайомитися лише за допомогою… спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, в розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри.
А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці XVIII століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки… в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних видань. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. ЇЇ вага лише – 19 грамів.
Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея.
Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році.
Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.
На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні "сторінки” її сягають сорока метрів завширшки.

середа, 12 березня 2014 р.

У чому краса книги?


Всесвітньо відомі письменники обрали кращі твори за останні 200 років


Більше ста відомих діячів культури з Америки і Великобританії взяли участь в опитуванні, обираючи найвизначніші твори світової художньої літератури за останні 200 років! 

Головним твором XIX століття виявилася «Анна Кареніна», XX століття - «Лоліта».


Серед 125 учасників опитування були, зокрема, Норман Мейлер,Стівен Кінг, Енн Патчетт, Джонатан Франзен, Джойс Керол Оутс та інші відомі автори сучасності.
У складених ними списках книг мали були десять найвизначніших творів художньої літератури — романів, збірок оповідань, драматургічних і поетичних творів.
Загалом письменниками було запропоновано 544 твори. У кожному списку книги набирали певну кількість балів залежно від порядкового номеру. Якщо книга значилася під першим номером, вона отримувала десять балів, а якщо завершувала список — один бал.



Десять найвизначніших літературних творів ХХ століття




«Лоліта» — Володимир Набоков;



«Великий Гетсбі» — Френсіс Скотт Фіцджеральд;



«У пошуках втраченого часу» — Марсель Пруст;



«Улісс» — Джеймс Джойс;



«Дублінці» — Джеймс Джойс;



«Сто років самотності» — Габріель Гарсіа Маркес;



«Шум і лють» — Вільям Фолкнер;



«На маяк» — Вірджинія Вульф;



«Повне зібрання оповідань» — Фланнері О'Коннор;



«Бліде полум'я» — Володимир Набоков.




Десять найвизначніших літературних творів ХIХ століття




«Анна Кареніна» — Лев Толстой;



«Мадам Боварі» — Гюстав Флобер;



«Війна і мир» — Лев Толстой;



«Пригоди Гекльберрі Фінна» — Марк Твен;



Оповідання Антона Чехова;



«Міддлмарч» — Джордж Еліот;



«Мобі Дік» — Герман Мелвілл;



«Великі надії» — Чарльз Діккенс;



«Злочин і кара» — Федір Достоєвський;



«Емма» — Джейн Остін.

Як написати власну книгу

Написання книги грунтується на чистому творчості, яке неможливо загнати в рамки строгих правил. Однак, щоб пройти весь шлях від сирої ідеї до готової рукописи, необхідно перетворити письменство в робочий процес і докласти до натхнення і таланту завзятий щоденна праця.

Інструкція

  1. Виберіть тему і жанр. У першу чергу слід вирішити, про що саме ви хочете писати. В основі будь-якої книги лежить якась ідея, сюжетний хід або незвичайна життєва ситуація. Сформулюйте її в декількох реченнях і перекажіть своїм друзям і знайомим так, ніби мова йде про якусь іншій книзі, яку ви збираєтеся прочитати. Ця хитрість дозволить зрозуміти, наскільки цікава ваша ідея оточуючих і чи може книга мати надалі успіх. Потім виберіть жанр, який дозволить краще всього розкрити саме вашу тему.
  2. Визначтеся з потенційною читацькою аудиторією. Уявіть собі людину, яка прийде купувати вашу книгу. Який він? Обміркуйте, скільки йому може бути років, ким він працює, яке отримав освіту. Надалі намагайтеся не забувати про своє віртуальному читача. Щоб книга знайшла живий відгук, ви повинні говорити з аудиторією на одній мові, що багато в чому визначить тематику і стилістику тексту.
  3. Зберіть всю необхідну інформацію. Письменнику потрібно бути компетентним у тій області, про яку він пише. Не обмежуйтеся пошуком інформації в бібліотеках та в інтернеті. Намагайтеся самі вжитися в ситуацію, якщо це можливо, поговоріть з фахівцями в цій галузі. Стрибайте з парашутом і спускайтеся в шахти слідом за своїми вигаданими героями, а якщо ви не готові на такий подвиг, то намагайтеся якомога частіше бувати в компанії шахтарів або в кафе, де збираються любителі екстремальних видів спорту.
  4. Продумайте структуру майбутнього твору. Найретельніше необхідно опрацювати сюжетну лінію, щоб подумки зв’язати всі теми і вести їх до певних висновків. Розбийте роман на глави і приступайте до написання тексту з будь-якої з них. Не варто поспішати з назвою. У процесі написання роману до вас напевно прийде кілька вартісних ідей.
  5. Встановіть строгий робочий графік. На час написання книги ви самі будете вирішувати, скільки часу присвячувати їй. Якщо спочатку ви охоче сідайте за робочий стіл, це не означає, що ваш ентузіазм збережеться до останніх глав. Тому до письменництва з самого початку слід поставитися як до роботи, яку необхідно робити незалежно від бажання. Встановіть кількість сторінок або годин на тиждень і намагайтеся дотримуватися графіка.
  6. Ведіть робочі записи. Чим далі ви просунетеся в написанні книги, тим більше в ній з’явиться героїв, деталей побуту і сюжетних перипетій. Щоб не заплутатися у власних думках, записуйте всі цікаві ідеї, ведіть досьє на кожного персонажа, малюйте графіки, схеми і таблиці. Тоді в майбутньому романі не буде образливих помилок.

Корисні поради

Не забувайте регулярно правити текст. Після того як роман буде повністю написаний, повертатися до редагування перших розділів буде нелегко.

Які книжки варто прочитати підліткам

Які книжки варто прочитати підліткам
Книги, які допоможуть підліткам впоратися з першими проблемами дорослого життя. Герої творів на своєму прикладі покажуть дітям як пережити солодкість першого кохання та гіркоту першої розлуки. В книгах описуються проблеми зі вчителями, батьками, комплекси щодо зовнішності. Підлітки прочитають, як герої вперше б'ються, курять траву та куштують алкоголь. А в кінці видання діти зрозуміють, чому це робити не варто та чим це може закінчитися.
«Не такий» Сергій Гридін
«Не такий» – це книга життя для підлітків. Вона врятує від непорозуміння, розповість як впоратися із самотністю. «Книжок про те, що насправді оточує сьогоднішніх 11-15-річних, і про те, як собі з цим давати раду, дуже мало, і книга Сергія Гридіна тут на вагу золота», – розповідає письменниця Світлана Пиркало. «Герой книги – товстун Денис. Книга розпочинається його десятим днем народження, хоча більшість дії відбувається після його 13-річчя. Батьки дарують Денису на прізвисько Потап гантелі замість омріяного мобільного телефону. Цей натяк на те, що він затовстий, руйнує йому весь день. Вага руйнує йому й цілі роки шкільного життя, де з тюхтія знущаються і однокласники, і вчителі, і навіть найкращому другу Самосі набридає його захищати. Ми бачимо, що хлопчик має в собі певну шляхетність, але навколишнім цю шляхетність затуляє товстий шар сала. Аж ось після багатьох сварок із матір'ю з родини йде батько... і цей шок ніби пробуджує Дениса. Він дивиться зовсім по-іншому і на себе, і на оточуючих, і починає розуміти, хто його справжні друзі», – йдеться в анотації. Хлопець потраплятиме в тяжкі ситуації, такі  як насильство з боку місцевих гопників, швидке дорослішання й початок романтичного життя дівчат навколо нього. Денис свариться з вчителями, його ігнорують дівчата, він дає свій перший хабар та пробує траву. Автор книги повністю чесний із своїми читачами. Це викликає довіру у підлітків та навчає їх правильно переживати перші труднощі дорослого життя.

«Шоколад із чилі» Йоанни Ягелло

«Шоколад з чилі», – це продовження історії про дівчину-підлітка Лінку. Вперше авторка Ягелло описала життя юної леді в романі «Кава з кардамоном». Ягелло описує всі проблеми дорослішання дівчини. Фактично, як і «Не такий» Сергія Гридіна, книга допомагає підліткам адаптуватися до навколишнього світу. «Лінка стає ученицею омріяного нею мистецького ліцею. Проблеми підлітків: нагальна потреба в грошах, які треба сплатити за навчання, непрості стосунки з коханим Адріаном і зведеною сестрою Касею, спроби розібратися у своїх почуттях і можливостях – усе це авторка описує без загравань з молодим читачем, називаючи речі своїми іменами і присмачуючи свою розповідь тонким гумором і подекуди іронією. Героїня розуміє, що життя не завжди солодке, а кохання не мусить нагадувати молочний шоколад. Воно швидше схоже на шоколад із чилі», – йдеться в анотації. 

 «Енн із Зелених Дахів» Монтгомері Люсі-Мод
Надзвичайно добра та світла книга допоможе підлітку абстрагуватися від буденності та поринути у теплі фантазії. Події книжки відбуваються в далекій Канаді, на острові Принца Едварда. На фермі Зелені Дахи живуть немолоді вже брат із сестрою, Метью й Марілла Катберти. Якось вони вирішили взяти із сирітського притулку хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві. Проте їхньому здивуванню не було меж, коли виявилося, що замість хлопця до них прибула руденька худорлява дівчина, Енн Ширлі. «В основу роману «Енн із Зелених Дахів» (1905) покладено дитячі спогади письменниці. У 1908 році книга вийшла у США. Успіх її був миттєвим і нечуваним. Марк Твен назвав руденьку героїню Монтгомері «найбільш зворушливою й чарівною дитиною художньої літератури із часів безсмертної Аліси»», – пишуть критики.

50 книг, які ви маєте встигнути прочитати за своє життя!

Школярі повинні щорічно прочитувати по 50 книг – таку заяву зробив британський міністр освіти Майкл Гоув. Для дорослих, які не хочуть відставати від дітей, газета The Telegraph склала перелік книг (черговий, відзначимо, у ряду подібних переліків), які слід було б прочитати, причому забезпечила його досить-таки знущальними коментарями. 
1. «Улісс» Джеймса Джойса. “Сучасна класика” перетворила один день з життя городянина в найбільш епічний твір ХХ століття.
2. «1984» Джорджа Оруелла. Краща антиутопія минулого століття, що збагатила мову такими поняттями, як Старший Брат, «новояз» та іншими.
3. «Гордість і упередження” Джейн Остін. Несе відповідальність за те, що газети часто-густо починають статті зворотом: «загальновідомо, що …»
4. «Емма» Джейн Остін. Хоча сама письменниця визнавала, що створила героїню, яка «не сподобається нікому, крім мене самої”.
5. «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Лоуренса. Неодноразово визнана такою, що «ображає моральність» історія, яка, проте, більш багатомовна, ніж непристойна.
6. «Кентерберійські оповідання» Джеффрі Чосера. Не такі вже прості, що б там не говорили вам ваші вчителі англійської мови. До того ж відсутня рекомендація від Стівена Фрая на обкладинці, так, що можливо, книга і зовсім не варта уваги.
7. «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фітцджеральда. Джей Гетсбі зовсім не такий вже великий персонаж, яким його прийнято вважати. Хіба мало людей здійснюють сумнівні вчинки тільки для того, щоб спокусити чужу дружину!
8. «Ніч ніжна» Френсіса Скотта Фітцджеральда. Див вище. До речі, книга багато в чому заснована на реальних подіях.
9. «Знедолені» Віктора Гюго. Один з найбільших романів XIX століття: війна, політика, релігія, любов і багато іншого. Хоча мюзикл, звичайно, цікавіше.
10. «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл. А в цьому випадку, навпаки: книга цікавіше мюзиклу – у «Вест-Енді» він протримався всього два місяці. Насправді, краще за все вийшов фільм.
11. «Сто років самотності» Габріеля Гарсії Маркеса. Все одно, що спробувати простежити сім племен родоводу знайомого студента по обміну з Колумбії.
12. «Сторонній» Альбера Камю. Прочитана в оригіналі тисячами, які вивчають французьку, ця невеличка книжка завинила в тому, що студенти тепер можуть читати французькі есе з екзистенціалізму, але як і раніше не в змозі запитати дорогу до Лувру.
13. «Кандид» Вольтера. Див. вище, замінивши «екзистенціалізм» на «лейбніціанский оптимізм».
14. «Перетворення» Франца Кафки. Див. вище, замінивши «лейбніціанский оптимізм» на «кафкіанство», а «Лувр» на «Бранденбурзькі ворота».
15. «Страждання юного Вертера» Йоганна Вольфганга Гете. Зворушлива історія, що пробуджує у закоханого читача глибоку жалість до себе.
16. «Небезпечні зв’язки» Шодерло де Лакло. Прекрасний текст, але, на жаль, по-французьки, і без фотографії актриси, яка грала Баффі, на обкладинці. Та вже, фільм “Жорстокі ігри”, принаймні, англійською мовою.
17. «Війна і мир» Льва Толстого. 1225-сторінкова книга, яку часом порівнюють з епічною мильною оперою, завдяки перенасиченості подіями та персонажами. Те ж саме ви можете підглянути у своїх сусідів.
18. «Злочин і кара” Федора Достоєвського. Історія божевілля і обтяжливих моральних дилем. На щастя, коротше, ніж «Війна і мир».
19. «Алхімік» Пауло Коельо. Коли вища форма життя зійде до створення книги про людство, вона неодмінно процитує цю безпорадну книгу, що прикидається літературою, як свідчення його найглибшого занепаду. Правда, було продано більше 65 млн. копій, і її високо оцінила Мадонна.
20. «Дівчина з татуюванням у формі дракона» Стіга Ларссен. Ряд нескінченних чашок кави і раптова сцена сексуального насильства. Найуспішніший продукт експортований зі Швеції після ІКЕА.
21. «Їж, молись, кохай» Елізабет Гілберт. Їж, молись, кохай, валяйся на дивані, скаржся, подорожуй, потурай собі, пиши, перевір свій банківський рахунок.
22. «Скарга кравця» Філіпа Рота. Наріжний камінь сучасної американсько-єврейської літератури. Відомий завдяки сцені самозадоволення із застосуванням шматка печінки. На жаль, не так цікаво, як це звучить.
23. «Страх і ненависть у Лас-Вегасі». Хантера С. Томпсона. Психоделічна подорож по Америці, квінтесенція гонзо-журналістики з усією її важкістю для читання (хоча це – на любителя).
24. «Сноби» Джуліан Феллоуз. Серіал «Даунтонське абатство», але без рекламних пауз.
25. «Коротка історія часу» Стівена Хокінга. Ні, ви напевно її ще не читали.
26. «Коротка історія майже всього» Білла Брайсона. Більш читабельна, ніж книга Хокінга, але на книжковій полиці виглядає менш переконливо.
27. «Коротка історія тракторів по-українськи» Марини Левицької. Вводить в оману назва сімейної комедії емігрантів в англійському Пітерборо.
28. «Поло» Джиллі Купер. Відразу перегортайте на 61-у сторінку: там еротична сцена у вертольоті.
29. «Пташина пісня» Себастьяна Фолкса. Див. вище, з поправкою на стор 67, 69, 70, 71, 72 і т.д.
30. «Божественний обман» Річарда Докінс. Навіть більш похмуро, ніж Біблія, але ця книга принесла своєму авторові більший дохід.
31. «Хто-небудь їсть ос?», Видана тижневиком New Scientist. О так. Чи змусить вас ця книга здаватися більш ерудованим? О ні.
32. «Чоловіки з Марса, жінки з Венери» Джона Грея. Ні, це не так. Джон Грей, до речі, з Техасу, якщо ви не знали.
33. «Гра» Ніла Штрауса. Посібник з пік-апу для зневірених чоловіків. Сподобається феміністкам.
34. «Євнух-жінка» Джермейн Грір. Менш цікава версія «Ігри» для чоловіків.
35. «Неприкаяні» Малколма Гладуелла. Пишномовно, багатослівний доказ очевидних речей, на зразок тієї, що нью-йоркський журналіст, який опублікував книгу з різкою назвою, може розраховувати на нове, більш грошове місце роботи.
36. «Як завойовувати друзів і впливати на людей» Дейла Карнегі. Крок перший: не давати їм купувати книги з популярної психології.
37. «Хроніки Фрая» Стівена Фрая. Можна було б стиснути до 140-літерного повідомлення в твіттері.
38. «Ознака тривоги» Алена де Боттона. Задумлива версія Фрая. Але така ж дратівлива.
39. «Прах Анжели» Френка Маккурт. Приємна книга про ірландське дитинство, хоча на ній і лежить непряма провина за численні тужливі наслідування.
40. «Подорож» Тоні Блера. Першокласне чтиво. Але тема сексу не розкрита. І назва нудна.
41. «Мужність під час війни» Гордона Брауна. Мабуть, випередила майбутні книги колишнього прем’єр-міністра: «Як продати ваше золото за гарною ціною», «Управління боргом для чайників», «Гармонія робочого простору».
42. «Джордан: доведена до ручки» Кеті Прайс. На жаль, у цій книзі нічого не говориться, наприклад, про погляди автора на еволюцію царства древніх Хашимітів на сході Ізраїлю.
43. «Субота» Іена Мак’юена. Все, що автор засвоїв за два роки вивчення нейрохірургії. Не так добре, як «Терпляча любов», яка не така гарна, як «Амстердам», який не такий гарний, як «Спокута».
44. «Мандоліна капітана Кореллі» Луї де Берньє. Читачі люблять за опис Кефалонії у воєнний час, але безнадійно зіпсувала репутацію через популярність цитати про коріння дерев: її постійно цитують на весіллях.
45. «Код да Вінчі» Дена Брауна. Корисна лише в якості керівництва про те, кого варто побоюватися в метро.
46. «Сутінки» Стефані Майєр. Див вище. Особливо якщо ви вже дорослий, а значить, вампірів не приваблюєте.
47. «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг. Див вище. Особливо якщо ви дорослий і читаєте версію цієї книги у відповідній обкладинці.
48. «Один день» Девіда Ніколлса. Прекрасний опис відносин, які тривають протягом двадцяти років: усе псують лише захоплені відгуки тих, хто намагається неодмінно переказати вам сюжет, не загубивши кінець (натяк: дуже, дуже сумний).
49. «Скаутинг для хлопчиків» Роберта Баден-Пауела. У книжковому магазині цю книгу питати якось ніяково.
50. «Лоліта» Володимира Набокова. Скаутинг для дівчаток.